| وَالْعَادِيَاتِ ضَبْحًا (1) Клянуся тими, що скачуть захекані |
| فَالْمُورِيَاتِ قَدْحًا (2) і вибивають іскри |
| فَالْمُغِيرَاتِ صُبْحًا (3) і нападають удосвіта |
| فَأَثَرْنَ بِهِ نَقْعًا (4) і підіймають хмари пилу |
| فَوَسَطْنَ بِهِ جَمْعًا (5) і вриваються в натовп![CDLXVIII] |
| إِنَّ الْإِنسَانَ لِرَبِّهِ لَكَنُودٌ (6) Воістину, невдячна людина перед Господом своїм |
| وَإِنَّهُ عَلَىٰ ذَٰلِكَ لَشَهِيدٌ (7) І, воістину, вона сама тому свідок |
| وَإِنَّهُ لِحُبِّ الْخَيْرِ لَشَدِيدٌ (8) І, воістину, вона надто сильно полюбляє блага |
| ۞ أَفَلَا يَعْلَمُ إِذَا بُعْثِرَ مَا فِي الْقُبُورِ (9) Хіба не знає вона, що коли воскресять тих, хто в могилах |
| وَحُصِّلَ مَا فِي الصُّدُورِ (10) і коли стане відомим те, що в серцях |
| إِنَّ رَبَّهُم بِهِمْ يَوْمَئِذٍ لَّخَبِيرٌ (11) воістину, в той День Господь твій буде знати все про них |