| عَمَّ يَتَسَاءَلُونَ (1) Про що це розпитують вони одне одного |
| عَنِ النَّبَإِ الْعَظِيمِ (2) Про звістку велику |
| الَّذِي هُمْ فِيهِ مُخْتَلِفُونَ (3) щодо якої різняться думки їхні |
| كَلَّا سَيَعْلَمُونَ (4) Та ж ні, дізнаються вони |
| ثُمَّ كَلَّا سَيَعْلَمُونَ (5) І ще раз — ні! Дізнаються вони |
| أَلَمْ نَجْعَلِ الْأَرْضَ مِهَادًا (6) Хіба не зробили Ми землю — ложем |
| وَالْجِبَالَ أَوْتَادًا (7) а гори — підпорами |
| وَخَلَقْنَاكُمْ أَزْوَاجًا (8) І створили Ми вас парами |
| وَجَعَلْنَا نَوْمَكُمْ سُبَاتًا (9) і зробили Ми сон ваш відпочинком |
| وَجَعَلْنَا اللَّيْلَ لِبَاسًا (10) і зробили Ми ніч покривалом |
| وَجَعَلْنَا النَّهَارَ مَعَاشًا (11) і зробили Ми день часом для здобуття їжі |
| وَبَنَيْنَا فَوْقَكُمْ سَبْعًا شِدَادًا (12) І збудували Ми над вами сім твердинь |
| وَجَعَلْنَا سِرَاجًا وَهَّاجًا (13) І встановили Ми сяюче світило |
| وَأَنزَلْنَا مِنَ الْمُعْصِرَاتِ مَاءً ثَجَّاجًا (14) І зіслали з хмар воду дощову |
| لِّنُخْرِجَ بِهِ حَبًّا وَنَبَاتًا (15) щоб проростити нею зерна й рослини |
| وَجَنَّاتٍ أَلْفَافًا (16) І сади густі |
| إِنَّ يَوْمَ الْفَصْلِ كَانَ مِيقَاتًا (17) Воістину, День Розрізнення вже призначений |
| يَوْمَ يُنفَخُ فِي الصُّورِ فَتَأْتُونَ أَفْوَاجًا (18) У той День засурмлять у сурму і прийдете ви натовпами |
| وَفُتِحَتِ السَّمَاءُ فَكَانَتْ أَبْوَابًا (19) І розкриється небо, і стане ворітьми |
| وَسُيِّرَتِ الْجِبَالُ فَكَانَتْ سَرَابًا (20) І зрушаться гори, і стануть маревом |
| إِنَّ جَهَنَّمَ كَانَتْ مِرْصَادًا (21) Воістину, геєна — пастка |
| لِّلطَّاغِينَ مَآبًا (22) Житло для неправедних |
| لَّابِثِينَ فِيهَا أَحْقَابًا (23) Будуть вони там довгими роками |
| لَّا يَذُوقُونَ فِيهَا بَرْدًا وَلَا شَرَابًا (24) не смакуючи ні прохолоди, ні питва |
| إِلَّا حَمِيمًا وَغَسَّاقًا (25) окрім окропу та гною |
| جَزَاءً وِفَاقًا (26) Достойна це відплата їм |
| إِنَّهُمْ كَانُوا لَا يَرْجُونَ حِسَابًا (27) Вони ж не очікували такого розрахунку |
| وَكَذَّبُوا بِآيَاتِنَا كِذَّابًا (28) та заперечували Наші знамення |
| وَكُلَّ شَيْءٍ أَحْصَيْنَاهُ كِتَابًا (29) Але ж навіть кожну річ Ми підрахували й записали |
| فَذُوقُوا فَلَن نَّزِيدَكُمْ إِلَّا عَذَابًا (30) Скуштуйте ж! Не додамо Ми вам нічого, крім кари |
| إِنَّ لِلْمُتَّقِينَ مَفَازًا (31) Воістину, богобоязливих чекає успіх |
| حَدَائِقَ وَأَعْنَابًا (32) сади та виноградники |
| وَكَوَاعِبَ أَتْرَابًا (33) повногруді ровесниці |
| وَكَأْسًا دِهَاقًا (34) та повні чаші |
| لَّا يَسْمَعُونَ فِيهَا لَغْوًا وَلَا كِذَّابًا (35) Не почують вони там ні пустослів’я, ні брехні |
| جَزَاءً مِّن رَّبِّكَ عَطَاءً حِسَابًا (36) Це — нагорода від Господа твого, дар відплачений |
| رَّبِّ السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضِ وَمَا بَيْنَهُمَا الرَّحْمَٰنِ ۖ لَا يَمْلِكُونَ مِنْهُ خِطَابًا (37) Господа небес і землі, й того, що між ними, Милостивого; вони не зможуть промовити слова до Нього |
| يَوْمَ يَقُومُ الرُّوحُ وَالْمَلَائِكَةُ صَفًّا ۖ لَّا يَتَكَلَّمُونَ إِلَّا مَنْ أَذِنَ لَهُ الرَّحْمَٰنُ وَقَالَ صَوَابًا (38) У День, коли стане Дух і ангели рядами, не розмовлятиме ніхто, крім як з дозволу Милостивого, і скаже він лише правду |
| ذَٰلِكَ الْيَوْمُ الْحَقُّ ۖ فَمَن شَاءَ اتَّخَذَ إِلَىٰ رَبِّهِ مَآبًا (39) Це — День істини і, хто побажає, знайде шлях до Господа свого |
| إِنَّا أَنذَرْنَاكُمْ عَذَابًا قَرِيبًا يَوْمَ يَنظُرُ الْمَرْءُ مَا قَدَّمَتْ يَدَاهُ وَيَقُولُ الْكَافِرُ يَا لَيْتَنِي كُنتُ تُرَابًا (40) Ми застерігали вас від кари близької. У той День побачить людина вчинки рук своїх, і скаже невіруючий: «О, краще я був би порохом земним!» |