| إِنَّا أَرْسَلْنَا نُوحًا إِلَىٰ قَوْمِهِ أَنْ أَنذِرْ قَوْمَكَ مِن قَبْلِ أَن يَأْتِيَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ (1) Воістину, відіслали Ми Нуха до народу його: «Застерігай народ свій, поки не вразить його кара болісна!» |
| قَالَ يَا قَوْمِ إِنِّي لَكُمْ نَذِيرٌ مُّبِينٌ (2) Він сказав: «О народе мій! Воістину, я справді той, хто застерігає вас |
| أَنِ اعْبُدُوا اللَّهَ وَاتَّقُوهُ وَأَطِيعُونِ (3) Поклоняйтеся Аллагу, бійтеся Його і коріться мені |
| يَغْفِرْ لَكُم مِّن ذُنُوبِكُمْ وَيُؤَخِّرْكُمْ إِلَىٰ أَجَلٍ مُّسَمًّى ۚ إِنَّ أَجَلَ اللَّهِ إِذَا جَاءَ لَا يُؤَخَّرُ ۖ لَوْ كُنتُمْ تَعْلَمُونَ (4) щоб простив Він вам гріхи ваші і відстрочив вам на певний час. Воістину, коли обіцяний Аллагом час настане, то не буде вже відстрочки. Якби ж ви тільки знали!» |
| قَالَ رَبِّ إِنِّي دَعَوْتُ قَوْمِي لَيْلًا وَنَهَارًا (5) Сказав Нух: «Господи! Воістину, закликав я народ свій вночі та вдень |
| فَلَمْ يَزِدْهُمْ دُعَائِي إِلَّا فِرَارًا (6) Але заклик мій призвів лише до втечі їхньої |
| وَإِنِّي كُلَّمَا دَعَوْتُهُمْ لِتَغْفِرَ لَهُمْ جَعَلُوا أَصَابِعَهُمْ فِي آذَانِهِمْ وَاسْتَغْشَوْا ثِيَابَهُمْ وَأَصَرُّوا وَاسْتَكْبَرُوا اسْتِكْبَارًا (7) І, воістину, кожен раз, коли я закликав їх заради того, щоб Ти простив їх, вони вкладали в свої вуха пальці та закривались одягом, наполегливо трималися свого та вели себе зверхньо |
| ثُمَّ إِنِّي دَعَوْتُهُمْ جِهَارًا (8) Потім я закликав їх відкрито |
| ثُمَّ إِنِّي أَعْلَنتُ لَهُمْ وَأَسْرَرْتُ لَهُمْ إِسْرَارًا (9) знову закликав їх привселюдно і спілкувався з ними таємно |
| فَقُلْتُ اسْتَغْفِرُوا رَبَّكُمْ إِنَّهُ كَانَ غَفَّارًا (10) кажучи: «Благайте прощення у Господа вашого, воістину, Він — Прощаючий |
| يُرْسِلِ السَّمَاءَ عَلَيْكُم مِّدْرَارًا (11) Зішле Він з неба вам рясний дощ |
| وَيُمْدِدْكُم بِأَمْوَالٍ وَبَنِينَ وَيَجْعَل لَّكُمْ جَنَّاتٍ وَيَجْعَل لَّكُمْ أَنْهَارًا (12) допоможе вам багатством і синами; і наділить вас садами, і наділить вас ріками |
| مَّا لَكُمْ لَا تَرْجُونَ لِلَّهِ وَقَارًا (13) То чому ж не пошановуєте ви величі Аллага |
| وَقَدْ خَلَقَكُمْ أَطْوَارًا (14) коли створював Він вас поступово |
| أَلَمْ تَرَوْا كَيْفَ خَلَقَ اللَّهُ سَبْعَ سَمَاوَاتٍ طِبَاقًا (15) Чи не бачите ви, як створив Аллаг сім небес — одне над одним |
| وَجَعَلَ الْقَمَرَ فِيهِنَّ نُورًا وَجَعَلَ الشَّمْسَ سِرَاجًا (16) І зробив Він місяць світлом, а сонце — світилом |
| وَاللَّهُ أَنبَتَكُم مِّنَ الْأَرْضِ نَبَاتًا (17) І Аллаг зростив вас із землі, наче рослини |
| ثُمَّ يُعِيدُكُمْ فِيهَا وَيُخْرِجُكُمْ إِخْرَاجًا (18) а потім поверне вас туди й виведе вас звідти |
| وَاللَّهُ جَعَلَ لَكُمُ الْأَرْضَ بِسَاطًا (19) І Аллаг зробив для вас землю килимом |
| لِّتَسْلُكُوا مِنْهَا سُبُلًا فِجَاجًا (20) щоб ходили ви по ній шляхами широкими» |
| قَالَ نُوحٌ رَّبِّ إِنَّهُمْ عَصَوْنِي وَاتَّبَعُوا مَن لَّمْ يَزِدْهُ مَالُهُ وَوَلَدُهُ إِلَّا خَسَارًا (21) Сказав Нух: «Господи мій! Не послухалися вони мене, та й пішли за тим, чиє багатство й діти не збільшать їм нічого, окрім втрат |
| وَمَكَرُوا مَكْرًا كُبَّارًا (22) І замислили вони підступну змову |
| وَقَالُوا لَا تَذَرُنَّ آلِهَتَكُمْ وَلَا تَذَرُنَّ وَدًّا وَلَا سُوَاعًا وَلَا يَغُوثَ وَيَعُوقَ وَنَسْرًا (23) І сказали вони: «Не полишайте богів своїх — не полишайте ні Вадда, ні Сува, ні Ягуса, ні Яука, ні Насра!» |
| وَقَدْ أَضَلُّوا كَثِيرًا ۖ وَلَا تَزِدِ الظَّالِمِينَ إِلَّا ضَلَالًا (24) Вони збили зі шляху істини багатьох. Тож не примножуй нечестивим нічого, окрім омани!» |
| مِّمَّا خَطِيئَاتِهِمْ أُغْرِقُوا فَأُدْخِلُوا نَارًا فَلَمْ يَجِدُوا لَهُم مِّن دُونِ اللَّهِ أَنصَارًا (25) За свої гріхи потонули вони і були вкинуті у вогонь, і не знайшли вони собі помічників замість Аллага |
| وَقَالَ نُوحٌ رَّبِّ لَا تَذَرْ عَلَى الْأَرْضِ مِنَ الْكَافِرِينَ دَيَّارًا (26) І сказав Нух: «Господи мій! Не залиш на землі жодного з невіруючих |
| إِنَّكَ إِن تَذَرْهُمْ يُضِلُّوا عِبَادَكَ وَلَا يَلِدُوا إِلَّا فَاجِرًا كَفَّارًا (27) Воістину, якщо Ти залишиш їх, то зіб’ють вони зі шляху істини рабів Твоїх, і лише примножать кількість невіруючих нечестивців |
| رَّبِّ اغْفِرْ لِي وَلِوَالِدَيَّ وَلِمَن دَخَلَ بَيْتِيَ مُؤْمِنًا وَلِلْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ وَلَا تَزِدِ الظَّالِمِينَ إِلَّا تَبَارًا (28) Господи Мій! Прости мене і батьків моїх, а також тих, хто входив до мого будинку віруючим, і віруючих чоловіків, і жінок! Не збільшуй нечестивцям нічого, окрім як загибелі!» |