| سَأَلَ سَائِلٌ بِعَذَابٍ وَاقِعٍ (1) Дехто запитав про кару, яка спіткає |
| لِّلْكَافِرِينَ لَيْسَ لَهُ دَافِعٌ (2) невіруючих. Ніхто не зможе відвернути її |
| مِّنَ اللَّهِ ذِي الْمَعَارِجِ (3) всупереч Аллагу, Володарю сходів |
| تَعْرُجُ الْمَلَائِكَةُ وَالرُّوحُ إِلَيْهِ فِي يَوْمٍ كَانَ مِقْدَارُهُ خَمْسِينَ أَلْفَ سَنَةٍ (4) Ангели і Дух сходять ними протягом дня, який триває п’ятдесят тисяч років |
| فَاصْبِرْ صَبْرًا جَمِيلًا (5) Виявляй же гідне терпіння |
| إِنَّهُمْ يَرَوْنَهُ بَعِيدًا (6) Вони бачать її далекою |
| وَنَرَاهُ قَرِيبًا (7) а Ми бачимо її близькою![CDLVI] |
| يَوْمَ تَكُونُ السَّمَاءُ كَالْمُهْلِ (8) У той День небо стане схожим на олійний осад |
| وَتَكُونُ الْجِبَالُ كَالْعِهْنِ (9) а гори — на вовну |
| وَلَا يَسْأَلُ حَمِيمٌ حَمِيمًا (10) Близький друг не звернеться до близького друга |
| يُبَصَّرُونَهُمْ ۚ يَوَدُّ الْمُجْرِمُ لَوْ يَفْتَدِي مِنْ عَذَابِ يَوْمِئِذٍ بِبَنِيهِ (11) хоча вони й бачитимуть одне одного. У той День грішник захоче відкупитись від кари своїми синами |
| وَصَاحِبَتِهِ وَأَخِيهِ (12) своєю дружиною та своїм братом |
| وَفَصِيلَتِهِ الَّتِي تُؤْوِيهِ (13) та родом, який давав йому притулок |
| وَمَن فِي الْأَرْضِ جَمِيعًا ثُمَّ يُنجِيهِ (14) та всіма жителями землі — лише для того, щоб потім врятуватись |
| كَلَّا ۖ إِنَّهَا لَظَىٰ (15) Ні! Це — полум’я |
| نَزَّاعَةً لِّلشَّوَىٰ (16) яке здирає шкіру з голови |
| تَدْعُو مَنْ أَدْبَرَ وَتَوَلَّىٰ (17) Воно покличе тих, хто відвертався та йшов геть |
| وَجَمَعَ فَأَوْعَىٰ (18) хто накопичував і ховав |
| ۞ إِنَّ الْإِنسَانَ خُلِقَ هَلُوعًا (19) Воістину, людина створена нетерплячою |
| إِذَا مَسَّهُ الشَّرُّ جَزُوعًا (20) Коли торкнеться її зло, то вона впадає в неспокій |
| وَإِذَا مَسَّهُ الْخَيْرُ مَنُوعًا (21) а коли торкнеться добро, то стає скупою |
| إِلَّا الْمُصَلِّينَ (22) окрім молільників |
| الَّذِينَ هُمْ عَلَىٰ صَلَاتِهِمْ دَائِمُونَ (23) які постійні в своїх молитвах |
| وَالَّذِينَ فِي أَمْوَالِهِمْ حَقٌّ مَّعْلُومٌ (24) які віддають зі свого майна відому частку |
| لِّلسَّائِلِ وَالْمَحْرُومِ (25) нужденному та знедоленому |
| وَالَّذِينَ يُصَدِّقُونَ بِيَوْمِ الدِّينِ (26) які вірують у Судний День |
| وَالَّذِينَ هُم مِّنْ عَذَابِ رَبِّهِم مُّشْفِقُونَ (27) і які тремтять перед карою свого Господа, — |
| إِنَّ عَذَابَ رَبِّهِمْ غَيْرُ مَأْمُونٍ (28) воістину, не знайти безпеки від кари їхнього Господа! — |
| وَالَّذِينَ هُمْ لِفُرُوجِهِمْ حَافِظُونَ (29) які закривають свою наготу від усіх |
| إِلَّا عَلَىٰ أَزْوَاجِهِمْ أَوْ مَا مَلَكَتْ أَيْمَانُهُمْ فَإِنَّهُمْ غَيْرُ مَلُومِينَ (30) окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці; їм не докорятимуть за це |
| فَمَنِ ابْتَغَىٰ وَرَاءَ ذَٰلِكَ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الْعَادُونَ (31) а хто прагне більшого, ті — порушники |
| وَالَّذِينَ هُمْ لِأَمَانَاتِهِمْ وَعَهْدِهِمْ رَاعُونَ (32) які зберігають довірене їм та угоди |
| وَالَّذِينَ هُم بِشَهَادَاتِهِمْ قَائِمُونَ (33) які тримаються своїх свідчень |
| وَالَّذِينَ هُمْ عَلَىٰ صَلَاتِهِمْ يُحَافِظُونَ (34) і які уважні до своїх молитов |
| أُولَٰئِكَ فِي جَنَّاتٍ مُّكْرَمُونَ (35) Саме на них чекає пошана в райських садах |
| فَمَالِ الَّذِينَ كَفَرُوا قِبَلَكَ مُهْطِعِينَ (36) А що буде із тими, які не увірували та біжать поперед тебе |
| عَنِ الْيَمِينِ وَعَنِ الشِّمَالِ عِزِينَ (37) натовпами — справа та зліва |
| أَيَطْمَعُ كُلُّ امْرِئٍ مِّنْهُمْ أَن يُدْخَلَ جَنَّةَ نَعِيمٍ (38) Невже кожен із цих людей прагне, щоб його ввели до саду насолоди |
| كَلَّا ۖ إِنَّا خَلَقْنَاهُم مِّمَّا يَعْلَمُونَ (39) Ні! Ми створили їх із того, про що ви знаєте |
| فَلَا أُقْسِمُ بِرَبِّ الْمَشَارِقِ وَالْمَغَارِبِ إِنَّا لَقَادِرُونَ (40) Ні! Клянуся Господом сходу й заходу, що Ми спроможні |
| عَلَىٰ أَن نُّبَدِّلَ خَيْرًا مِّنْهُمْ وَمَا نَحْنُ بِمَسْبُوقِينَ (41) замінити їх на кращих і ніхто Нас не перевершить |
| فَذَرْهُمْ يَخُوضُوا وَيَلْعَبُوا حَتَّىٰ يُلَاقُوا يَوْمَهُمُ الَّذِي يُوعَدُونَ (42) Залиш їх наодинці, нехай переймаються своїми розмовами та забавами доти, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно |
| يَوْمَ يَخْرُجُونَ مِنَ الْأَجْدَاثِ سِرَاعًا كَأَنَّهُمْ إِلَىٰ نُصُبٍ يُوفِضُونَ (43) День, коли вони швидко вийдуть із могил, наче поспішаючи до своїх жертовників |
| خَاشِعَةً أَبْصَارُهُمْ تَرْهَقُهُمْ ذِلَّةٌ ۚ ذَٰلِكَ الْيَوْمُ الَّذِي كَانُوا يُوعَدُونَ (44) Їхні погляди будуть опущені, їх спіткає приниження! Таким буде День, який їм обіцяно |