| اقْرَأْ بِاسْمِ رَبِّكَ الَّذِي خَلَقَ (1) Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив
 | 
| خَلَقَ الْإِنسَانَ مِنْ عَلَقٍ (2) створив людину зі згустку крові
 | 
| اقْرَأْ وَرَبُّكَ الْأَكْرَمُ (3) Читай! І Господь твій — Найщедріший
 | 
| الَّذِي عَلَّمَ بِالْقَلَمِ (4) Який навчив письма пером
 | 
| عَلَّمَ الْإِنسَانَ مَا لَمْ يَعْلَمْ (5) Навчив людину того, чого вона не знала
 | 
| كَلَّا إِنَّ الْإِنسَانَ لَيَطْغَىٰ (6) Але ж ні! Порушує людина межі
 | 
| أَن رَّآهُ اسْتَغْنَىٰ (7) коли здається їй, що вона не потребує нічого
 | 
| إِنَّ إِلَىٰ رَبِّكَ الرُّجْعَىٰ (8) Воістину, до Господа твого повернення
 | 
| أَرَأَيْتَ الَّذِي يَنْهَىٰ (9) Чи бачив ти того, який заважає
 | 
| عَبْدًا إِذَا صَلَّىٰ (10) рабу Нашому молитися
 | 
| أَرَأَيْتَ إِن كَانَ عَلَى الْهُدَىٰ (11) Як ти вважаєш — а раптом він був на праведному шляху
 | 
| أَوْ أَمَرَ بِالتَّقْوَىٰ (12) та закликав до богобоязливості
 | 
| أَرَأَيْتَ إِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ (13) Як ти вважаєш — а якщо він сприйняв правду за оману та й відвернувся
 | 
| أَلَمْ يَعْلَم بِأَنَّ اللَّهَ يَرَىٰ (14) то чи не знав він, що Аллаг бачить його
 | 
| كَلَّا لَئِن لَّمْ يَنتَهِ لَنَسْفَعًا بِالنَّاصِيَةِ (15) Але ж ні! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб
 | 
| نَاصِيَةٍ كَاذِبَةٍ خَاطِئَةٍ (16) чуб брехливий, грішний
 | 
| فَلْيَدْعُ نَادِيَهُ (17) Нехай кличе своїх захисників
 | 
| سَنَدْعُ الزَّبَانِيَةَ (18) Ми ж покличемо вартових пекла
 | 
| كَلَّا لَا تُطِعْهُ وَاسْجُدْ وَاقْتَرِب ۩ (19) Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього
 |