| وَالطُّورِ (1) Клянуся горою |
| وَكِتَابٍ مَّسْطُورٍ (2) Клянуся книгою, написаною |
| فِي رَقٍّ مَّنشُورٍ (3) на сувоях розгорнутих |
| وَالْبَيْتِ الْمَعْمُورِ (4) Клянуся храмом населеним![CDXXXIV] |
| وَالسَّقْفِ الْمَرْفُوعِ (5) І зведеним склепінням |
| وَالْبَحْرِ الْمَسْجُورِ (6) Клянуся бурхливим морем |
| إِنَّ عَذَابَ رَبِّكَ لَوَاقِعٌ (7) Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде |
| مَّا لَهُ مِن دَافِعٍ (8) і ніщо не відверне її |
| يَوْمَ تَمُورُ السَّمَاءُ مَوْرًا (9) У той День небо захитається |
| وَتَسِيرُ الْجِبَالُ سَيْرًا (10) а гори почнуть рухатися |
| فَوَيْلٌ يَوْمَئِذٍ لِّلْمُكَذِّبِينَ (11) Горе ж у той День тим, які заперечують [істину] |
| الَّذِينَ هُمْ فِي خَوْضٍ يَلْعَبُونَ (12) які граються своїм багатослів’ям |
| يَوْمَ يُدَعُّونَ إِلَىٰ نَارِ جَهَنَّمَ دَعًّا (13) У той День вкинуть їх у вогонь геєни |
| هَٰذِهِ النَّارُ الَّتِي كُنتُم بِهَا تُكَذِّبُونَ (14) Ось — вогонь, який ви заперечували |
| أَفَسِحْرٌ هَٰذَا أَمْ أَنتُمْ لَا تُبْصِرُونَ (15) Невже це чаклунство? Або ж ви не бачите |
| اصْلَوْهَا فَاصْبِرُوا أَوْ لَا تَصْبِرُوا سَوَاءٌ عَلَيْكُمْ ۖ إِنَّمَا تُجْزَوْنَ مَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ (16) Тож палайте в ньому! Все одно для вас, матимете ви терпіння чи ні — відплачено вам лише за те, що ви чинили |
| إِنَّ الْمُتَّقِينَ فِي جَنَّاتٍ وَنَعِيمٍ (17) Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, у насолоді |
| فَاكِهِينَ بِمَا آتَاهُمْ رَبُّهُمْ وَوَقَاهُمْ رَبُّهُمْ عَذَابَ الْجَحِيمِ (18) Радіючи тому, що дав їм Господь їхній. Господь уберіг їх від кари пекельної |
| كُلُوا وَاشْرَبُوا هَنِيئًا بِمَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ (19) Їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви |
| مُتَّكِئِينَ عَلَىٰ سُرُرٍ مَّصْفُوفَةٍ ۖ وَزَوَّجْنَاهُم بِحُورٍ عِينٍ (20) Лежатимуть вони на ложах розставлених, і одружимо Ми їх із чорноокими |
| وَالَّذِينَ آمَنُوا وَاتَّبَعَتْهُمْ ذُرِّيَّتُهُم بِإِيمَانٍ أَلْحَقْنَا بِهِمْ ذُرِّيَّتَهُمْ وَمَا أَلَتْنَاهُم مِّنْ عَمَلِهِم مِّن شَيْءٍ ۚ كُلُّ امْرِئٍ بِمَا كَسَبَ رَهِينٌ (21) Ми з’єднаємо тих, які увірували, із нащадками їхніми, які слідували за ними у вірі, і не применшимо Ми вчинків їхніх! Кожна людина є заручником того, що вона собі здобула |
| وَأَمْدَدْنَاهُم بِفَاكِهَةٍ وَلَحْمٍ مِّمَّا يَشْتَهُونَ (22) Ми наділимо їх плодами та м’ясом — таким, якого побажають вони |
| يَتَنَازَعُونَ فِيهَا كَأْسًا لَّا لَغْوٌ فِيهَا وَلَا تَأْثِيمٌ (23) Вони передаватимуть одне одному чашу, яка не буде причиною ні марнослів’я, ні гріха |
| ۞ وَيَطُوفُ عَلَيْهِمْ غِلْمَانٌ لَّهُمْ كَأَنَّهُمْ لُؤْلُؤٌ مَّكْنُونٌ (24) Обходитимуть їх юнаки, схожі на приховані перли |
| وَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ يَتَسَاءَلُونَ (25) Віруючі будуть звертатись одне до одного |
| قَالُوا إِنَّا كُنَّا قَبْلُ فِي أَهْلِنَا مُشْفِقِينَ (26) «Воістину, раніше, перебуваючи серед наших рідних, ми боялися |
| فَمَنَّ اللَّهُ عَلَيْنَا وَوَقَانَا عَذَابَ السَّمُومِ (27) та Аллаг дарував нам милість і врятував від пекучої кари |
| إِنَّا كُنَّا مِن قَبْلُ نَدْعُوهُ ۖ إِنَّهُ هُوَ الْبَرُّ الرَّحِيمُ (28) Ми закликали до Нього перед цим; воістину, Він — Добрий, Милосердний!» |
| فَذَكِّرْ فَمَا أَنتَ بِنِعْمَتِ رَبِّكَ بِكَاهِنٍ وَلَا مَجْنُونٍ (29) Тож нагадуй! І за милістю Господа твого ти не віщун та не божевільний |
| أَمْ يَقُولُونَ شَاعِرٌ نَّتَرَبَّصُ بِهِ رَيْبَ الْمَنُونِ (30) Невже вони кажуть: «Поет! Зачекаймо на час його загибелі!» |
| قُلْ تَرَبَّصُوا فَإِنِّي مَعَكُم مِّنَ الْمُتَرَبِّصِينَ (31) Скажи: «Чекайте та й я чекатиму разом із вами!» |
| أَمْ تَأْمُرُهُمْ أَحْلَامُهُم بِهَٰذَا ۚ أَمْ هُمْ قَوْمٌ طَاغُونَ (32) Невже це їхній розум закликає до цього, чи ж вони — злочинний народ |
| أَمْ يَقُولُونَ تَقَوَّلَهُ ۚ بَل لَّا يُؤْمِنُونَ (33) Невже вони кажуть: «Він вигадав його!» Та ж ні! Не вірують вони![CDXXXV] |
| فَلْيَأْتُوا بِحَدِيثٍ مِّثْلِهِ إِن كَانُوا صَادِقِينَ (34) Тож, якщо ви правдиві — принесіть розповідь, подібну йому |
| أَمْ خُلِقُوا مِنْ غَيْرِ شَيْءٍ أَمْ هُمُ الْخَالِقُونَ (35) Чи ж вони просто собі з’явились із нічого? Чи, може, вони самі — творці |
| أَمْ خَلَقُوا السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضَ ۚ بَل لَّا يُوقِنُونَ (36) Чи це вони створили небеса та землю? Та ж ні, не впевнені вони |
| أَمْ عِندَهُمْ خَزَائِنُ رَبِّكَ أَمْ هُمُ الْمُصَيْطِرُونَ (37) Чи це в них скарбниця Господа твого? Чи це вони її охоронці |
| أَمْ لَهُمْ سُلَّمٌ يَسْتَمِعُونَ فِيهِ ۖ فَلْيَأْتِ مُسْتَمِعُهُم بِسُلْطَانٍ مُّبِينٍ (38) Чи, може, вони мають драбину, на якій підслуховують [ангелів]? Нехай же той із них, хто щось підслухав, наведе ясний доказ цьому |
| أَمْ لَهُ الْبَنَاتُ وَلَكُمُ الْبَنُونَ (39) Невже Йому — доньки, а вам — сини |
| أَمْ تَسْأَلُهُمْ أَجْرًا فَهُم مِّن مَّغْرَمٍ مُّثْقَلُونَ (40) Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами |
| أَمْ عِندَهُمُ الْغَيْبُ فَهُمْ يَكْتُبُونَ (41) Невже вони знають потаємне та записують його |
| أَمْ يُرِيدُونَ كَيْدًا ۖ فَالَّذِينَ كَفَرُوا هُمُ الْمَكِيدُونَ (42) Чи вони прагнуть хитрощів? Але ж саме невіруючих перехитрують |
| أَمْ لَهُمْ إِلَٰهٌ غَيْرُ اللَّهِ ۚ سُبْحَانَ اللَّهِ عَمَّا يُشْرِكُونَ (43) Чи ж вони мають ще якесь божество, крім Аллага? Пречистий Аллаг від тих, кого додають Йому рівними |
| وَإِن يَرَوْا كِسْفًا مِّنَ السَّمَاءِ سَاقِطًا يَقُولُوا سَحَابٌ مَّرْكُومٌ (44) Якщо вони побачать, що падають шматки неба, то скажуть: «Нагромадження хмар!» |
| فَذَرْهُمْ حَتَّىٰ يُلَاقُوا يَوْمَهُمُ الَّذِي فِيهِ يُصْعَقُونَ (45) Залиш же їх, вони зустрінуть це в той День, коли прийде їхня загибель |
| يَوْمَ لَا يُغْنِي عَنْهُمْ كَيْدُهُمْ شَيْئًا وَلَا هُمْ يُنصَرُونَ (46) Того Дня, коли не врятує їх жодна хитрість їхня і не буде їм помічників |
| وَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُوا عَذَابًا دُونَ ذَٰلِكَ وَلَٰكِنَّ أَكْثَرَهُمْ لَا يَعْلَمُونَ (47) Воістину, нечестивців буде покарано ще й раніше, але більшість із них цього й не знає |
| وَاصْبِرْ لِحُكْمِ رَبِّكَ فَإِنَّكَ بِأَعْيُنِنَا ۖ وَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ حِينَ تَقُومُ (48) Терпи ж, доки не прийде рішення Господа твого, воістину, ти — перед Нашими очима! Прославляй хвалою Господа свого, коли прокидаєшся зі сну |
| وَمِنَ اللَّيْلِ فَسَبِّحْهُ وَإِدْبَارَ النُّجُومِ (49) Прославляй Його також серед ночі та коли зайдуть зірки |