| إِذَا زُلْزِلَتِ الْأَرْضُ زِلْزَالَهَا (1) Коли струснеться земля, здригаючись |
| وَأَخْرَجَتِ الْأَرْضُ أَثْقَالَهَا (2) і виштовхне з себе те, що в ній є |
| وَقَالَ الْإِنسَانُ مَا لَهَا (3) то спитає людина: «Що сталося з нею?» |
| يَوْمَئِذٍ تُحَدِّثُ أَخْبَارَهَا (4) У той День земля розповість усе, що відомо їй |
| بِأَنَّ رَبَّكَ أَوْحَىٰ لَهَا (5) бо ж Господь твій відкрив їй те |
| يَوْمَئِذٍ يَصْدُرُ النَّاسُ أَشْتَاتًا لِّيُرَوْا أَعْمَالَهُمْ (6) У той День люди вийдуть з могил юрбами, щоб побачити свої вчинки |
| فَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ خَيْرًا يَرَهُ (7) Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його |
| وَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ شَرًّا يَرَهُ (8) Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його |