القرآن باللغة الأوكرانية - سورة الواقعة مترجمة إلى اللغة الأوكرانية، Surah Waqiah in Ukrainian. نوفر ترجمة دقيقة سورة الواقعة باللغة الأوكرانية - Ukrainian, الآيات 96 - رقم السورة 56 - الصفحة 534.
إِذَا وَقَعَتِ الْوَاقِعَةُ (1) Коли настане невідворотна Подія |
لَيْسَ لِوَقْعَتِهَا كَاذِبَةٌ (2) то ніхто не заперечуватиме приходу її |
خَافِضَةٌ رَّافِعَةٌ (3) Вона принижує та підносить |
إِذَا رُجَّتِ الْأَرْضُ رَجًّا (4) Коли здригнеться земля |
وَبُسَّتِ الْجِبَالُ بَسًّا (5) коли гори розколються на шматки |
فَكَانَتْ هَبَاءً مُّنبَثًّا (6) і стануть розсипаним пилом |
وَكُنتُمْ أَزْوَاجًا ثَلَاثَةً (7) то ви станете трьома групами |
فَأَصْحَابُ الْمَيْمَنَةِ مَا أَصْحَابُ الْمَيْمَنَةِ (8) Одні люди праворуч — хто ті, що праворуч |
وَأَصْحَابُ الْمَشْأَمَةِ مَا أَصْحَابُ الْمَشْأَمَةِ (9) Одні люди ліворуч — хто ті, що ліворуч |
وَالسَّابِقُونَ السَّابِقُونَ (10) А ті, що попереду — будуть попереду |
أُولَٰئِكَ الْمُقَرَّبُونَ (11) Вони і є наближеними |
فِي جَنَّاتِ النَّعِيمِ (12) які перебувають в садах насолоди |
ثُلَّةٌ مِّنَ الْأَوَّلِينَ (13) Багато хто з них — перші покоління |
وَقَلِيلٌ مِّنَ الْآخِرِينَ (14) а меншість — наступні |
عَلَىٰ سُرُرٍ مَّوْضُونَةٍ (15) На ложах оздоблених |
مُّتَّكِئِينَ عَلَيْهَا مُتَقَابِلِينَ (16) вони лежатимуть одне навпроти одного |
يَطُوفُ عَلَيْهِمْ وِلْدَانٌ مُّخَلَّدُونَ (17) а обходитимуть їх вічно молоді юнаки |
بِأَكْوَابٍ وَأَبَارِيقَ وَكَأْسٍ مِّن مَّعِينٍ (18) із чашами, глеками та кубками з джерельним напоєм |
لَّا يُصَدَّعُونَ عَنْهَا وَلَا يُنزِفُونَ (19) від якого не болить голова та від якого не хмеліють |
وَفَاكِهَةٍ مِّمَّا يَتَخَيَّرُونَ (20) Там плоди, які вони вибирають |
وَلَحْمِ طَيْرٍ مِّمَّا يَشْتَهُونَ (21) пташине м’ясо, якого вони побажають |
وَحُورٌ عِينٌ (22) та чорноокі |
كَأَمْثَالِ اللُّؤْلُؤِ الْمَكْنُونِ (23) схожі на приховану перлину |
جَزَاءً بِمَا كَانُوا يَعْمَلُونَ (24) Ось винагорода за те, що чинили вони |
لَا يَسْمَعُونَ فِيهَا لَغْوًا وَلَا تَأْثِيمًا (25) І не почують вони там ні марнослів’я, ні гріховних розмов |
إِلَّا قِيلًا سَلَامًا سَلَامًا (26) а лише слова: «Мир! Мир!» |
وَأَصْحَابُ الْيَمِينِ مَا أَصْحَابُ الْيَمِينِ (27) Люди праворуч — хто ті, що праворуч |
فِي سِدْرٍ مَّخْضُودٍ (28) Вони будуть серед лотосів, позбавлених шипів |
وَطَلْحٍ مَّنضُودٍ (29) під бананами, на яких рядами висять плоди |
وَظِلٍّ مَّمْدُودٍ (30) у широких затінках |
وَمَاءٍ مَّسْكُوبٍ (31) серед розлитих вод |
وَفَاكِهَةٍ كَثِيرَةٍ (32) і багатьох плодів |
لَّا مَقْطُوعَةٍ وَلَا مَمْنُوعَةٍ (33) яких завжди вдосталь, і вони під рукою |
وَفُرُشٍ مَّرْفُوعَةٍ (34) Їм — піднесені килими |
إِنَّا أَنشَأْنَاهُنَّ إِنشَاءً (35) воістину, Ми створили їх ще раз |
فَجَعَلْنَاهُنَّ أَبْكَارًا (36) і зробили їх цнотливими |
عُرُبًا أَتْرَابًا (37) люблячими однолітками |
لِّأَصْحَابِ الْيَمِينِ (38) Це для тих, хто праворуч |
ثُلَّةٌ مِّنَ الْأَوَّلِينَ (39) Багато хто з них — із перших поколінь |
وَثُلَّةٌ مِّنَ الْآخِرِينَ (40) а багато хто — із наступних |
وَأَصْحَابُ الشِّمَالِ مَا أَصْحَابُ الشِّمَالِ (41) Люди ліворуч — хто ті, що ліворуч |
فِي سَمُومٍ وَحَمِيمٍ (42) Під палаючим вітром, у окропі |
وَظِلٍّ مِّن يَحْمُومٍ (43) У затінку чорного диму |
لَّا بَارِدٍ وَلَا كَرِيمٍ (44) ні прохолоди їм, ні блага |
إِنَّهُمْ كَانُوا قَبْلَ ذَٰلِكَ مُتْرَفِينَ (45) Раніше, перед цим, вони розкошували |
وَكَانُوا يُصِرُّونَ عَلَى الْحِنثِ الْعَظِيمِ (46) були впертими у своєму гріху |
وَكَانُوا يَقُولُونَ أَئِذَا مِتْنَا وَكُنَّا تُرَابًا وَعِظَامًا أَإِنَّا لَمَبْعُوثُونَ (47) і говорили одне одному: «Невже, коли ми помремо та перетворимося на прах і кістки, ми справді воскреснемо |
أَوَآبَاؤُنَا الْأَوَّلُونَ (48) або наші батьки?» |
قُلْ إِنَّ الْأَوَّلِينَ وَالْآخِرِينَ (49) Скажи: «Воістину — і перші, і останні покоління |
لَمَجْمُوعُونَ إِلَىٰ مِيقَاتِ يَوْمٍ مَّعْلُومٍ (50) справді будуть зібрані в певному місці, у визначений день!» |
ثُمَّ إِنَّكُمْ أَيُّهَا الضَّالُّونَ الْمُكَذِّبُونَ (51) А потім ви, о ті, хто блукає та заперечує правду |
لَآكِلُونَ مِن شَجَرٍ مِّن زَقُّومٍ (52) будете їсти плоди із дерева заккум.[CDXLIV] |
فَمَالِئُونَ مِنْهَا الْبُطُونَ (53) Ви неодмінно будете наповнювати ними свої черева |
فَشَارِبُونَ عَلَيْهِ مِنَ الْحَمِيمِ (54) а запиватимете все це окропом |
فَشَارِبُونَ شُرْبَ الْهِيمِ (55) і питимете як спраглі |
هَٰذَا نُزُلُهُمْ يَوْمَ الدِّينِ (56) Отак нагодують їх в Судний День |
نَحْنُ خَلَقْنَاكُمْ فَلَوْلَا تُصَدِّقُونَ (57) Ми створили вас. То чому ви не визнаєте [воскресіння] |
أَفَرَأَيْتُم مَّا تُمْنُونَ (58) Чи ви не бачили того сім’я, яке виділяєте |
أَأَنتُمْ تَخْلُقُونَهُ أَمْ نَحْنُ الْخَالِقُونَ (59) Це ви творите його чи це Ми творимо його |
نَحْنُ قَدَّرْنَا بَيْنَكُمُ الْمَوْتَ وَمَا نَحْنُ بِمَسْبُوقِينَ (60) Ми розподілили серед вас смерть, і ніхто не випередить Нас |
عَلَىٰ أَن نُّبَدِّلَ أَمْثَالَكُمْ وَنُنشِئَكُمْ فِي مَا لَا تَعْلَمُونَ (61) у тому, щоб замінити вас схожими на вас та створити такими, про яких ви й не відаєте |
وَلَقَدْ عَلِمْتُمُ النَّشْأَةَ الْأُولَىٰ فَلَوْلَا تَذَكَّرُونَ (62) Ви вже знаєте про перше творіння. Чому б вам не пригадати |
أَفَرَأَيْتُم مَّا تَحْرُثُونَ (63) Чи бачили ви те, що ви сієте |
أَأَنتُمْ تَزْرَعُونَهُ أَمْ نَحْنُ الزَّارِعُونَ (64) Ви пророщуєте його чи це Ми пророщуємо його |
لَوْ نَشَاءُ لَجَعَلْنَاهُ حُطَامًا فَظَلْتُمْ تَفَكَّهُونَ (65) Якби Ми побажали, то перетворили б його на порох, і ви залишилися би здивованими |
إِنَّا لَمُغْرَمُونَ (66) «Ми зазнали збитків |
بَلْ نَحْنُ مَحْرُومُونَ (67) і не залишилося їжі в нас!» |
أَفَرَأَيْتُمُ الْمَاءَ الَّذِي تَشْرَبُونَ (68) Чи ви бачили воду, яку ви п’єте |
أَأَنتُمْ أَنزَلْتُمُوهُ مِنَ الْمُزْنِ أَمْ نَحْنُ الْمُنزِلُونَ (69) Це ви посилаєте її з дощової хмари чи це Ми посилаємо |
لَوْ نَشَاءُ جَعَلْنَاهُ أُجَاجًا فَلَوْلَا تَشْكُرُونَ (70) Якби Ми побажали, то зробили б її гіркою. Чому ж ви невдячні |
أَفَرَأَيْتُمُ النَّارَ الَّتِي تُورُونَ (71) Чи ви бачили вогонь, який висікаєте |
أَأَنتُمْ أَنشَأْتُمْ شَجَرَتَهَا أَمْ نَحْنُ الْمُنشِئُونَ (72) Чи це ви вирощуєте дерево для нього чи Ми вирощуємо його |
نَحْنُ جَعَلْنَاهَا تَذْكِرَةً وَمَتَاعًا لِّلْمُقْوِينَ (73) Ми зробили його нагадуванням та поміччю подорожнім |
فَسَبِّحْ بِاسْمِ رَبِّكَ الْعَظِيمِ (74) Тож прославляй ім’я твого великого Господа |
۞ فَلَا أُقْسِمُ بِمَوَاقِعِ النُّجُومِ (75) Та ж ні! Клянуся місцями заходу зірок |
وَإِنَّهُ لَقَسَمٌ لَّوْ تَعْلَمُونَ عَظِيمٌ (76) І ця клятва — якби ви тільки знали — клятва велика |
إِنَّهُ لَقُرْآنٌ كَرِيمٌ (77) Воістину, це — Преславний Коран |
فِي كِتَابٍ مَّكْنُونٍ (78) захований у Книзі |
لَّا يَمَسُّهُ إِلَّا الْمُطَهَّرُونَ (79) Торкаються його лише очищені |
تَنزِيلٌ مِّن رَّبِّ الْعَالَمِينَ (80) Зісланий від Господа світів |
أَفَبِهَٰذَا الْحَدِيثِ أَنتُم مُّدْهِنُونَ (81) Невже ви не вірите в цю розповідь |
وَتَجْعَلُونَ رِزْقَكُمْ أَنَّكُمْ تُكَذِّبُونَ (82) і робите ви долю вашу долею невіруючих |
فَلَوْلَا إِذَا بَلَغَتِ الْحُلْقُومَ (83) І коли душа приступає до горла |
وَأَنتُمْ حِينَئِذٍ تَنظُرُونَ (84) і ви дивитесь на [помираючого] |
وَنَحْنُ أَقْرَبُ إِلَيْهِ مِنكُمْ وَلَٰكِن لَّا تُبْصِرُونَ (85) то Ми ближчі до нього, ніж ви, але ви не бачите цього |
فَلَوْلَا إِن كُنتُمْ غَيْرَ مَدِينِينَ (86) То чому ж ви, якщо не буде відплачено вам |
تَرْجِعُونَهَا إِن كُنتُمْ صَادِقِينَ (87) не повернете її? Та якби ж ви були правдивими |
فَأَمَّا إِن كَانَ مِنَ الْمُقَرَّبِينَ (88) Якщо він був одним із наближених |
فَرَوْحٌ وَرَيْحَانٌ وَجَنَّتُ نَعِيمٍ (89) то отримає спокій, втіху та сад насолоди |
وَأَمَّا إِن كَانَ مِنْ أَصْحَابِ الْيَمِينِ (90) І якщо він був одним із тих, хто праворуч – |
فَسَلَامٌ لَّكَ مِنْ أَصْحَابِ الْيَمِينِ (91) мир тобі! Ти — один із тих, хто праворуч |
وَأَمَّا إِن كَانَ مِنَ الْمُكَذِّبِينَ الضَّالِّينَ (92) Та якщо він був одним із тих, які заперечують і блукають |
فَنُزُلٌ مِّنْ حَمِيمٍ (93) то напуватимуть його окропом |
وَتَصْلِيَةُ جَحِيمٍ (94) і палатиме він у геєні |
إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ حَقُّ الْيَقِينِ (95) Ось це насправді і є достеменна істина |
فَسَبِّحْ بِاسْمِ رَبِّكَ الْعَظِيمِ (96) Тож прославляй ім’я Господа твого Великого |