| الر ۚ تِلْكَ آيَاتُ الْكِتَابِ وَقُرْآنٍ مُّبِينٍ (1) Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану |
| رُّبَمَا يَوَدُّ الَّذِينَ كَفَرُوا لَوْ كَانُوا مُسْلِمِينَ (2) Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами |
| ذَرْهُمْ يَأْكُلُوا وَيَتَمَتَّعُوا وَيُلْهِهِمُ الْأَمَلُ ۖ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ (3) Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони |
| وَمَا أَهْلَكْنَا مِن قَرْيَةٍ إِلَّا وَلَهَا كِتَابٌ مَّعْلُومٌ (4) Селища, знищені Нами, мали встановлений строк |
| مَّا تَسْبِقُ مِنْ أُمَّةٍ أَجَلَهَا وَمَا يَسْتَأْخِرُونَ (5) Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його |
| وَقَالُوا يَا أَيُّهَا الَّذِي نُزِّلَ عَلَيْهِ الذِّكْرُ إِنَّكَ لَمَجْنُونٌ (6) Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний |
| لَّوْ مَا تَأْتِينَا بِالْمَلَائِكَةِ إِن كُنتَ مِنَ الصَّادِقِينَ (7) Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?» |
| مَا نُنَزِّلُ الْمَلَائِكَةَ إِلَّا بِالْحَقِّ وَمَا كَانُوا إِذًا مُّنظَرِينَ (8) Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки |
| إِنَّا نَحْنُ نَزَّلْنَا الذِّكْرَ وَإِنَّا لَهُ لَحَافِظُونَ (9) Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його |
| وَلَقَدْ أَرْسَلْنَا مِن قَبْلِكَ فِي شِيَعِ الْأَوَّلِينَ (10) Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів |
| وَمَا يَأْتِيهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا كَانُوا بِهِ يَسْتَهْزِئُونَ (11) Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього |
| كَذَٰلِكَ نَسْلُكُهُ فِي قُلُوبِ الْمُجْرِمِينَ (12) Так Ми вкладаємо це в серця грішників.[CLXXXIV] |
| لَا يُؤْمِنُونَ بِهِ ۖ وَقَدْ خَلَتْ سُنَّةُ الْأَوَّلِينَ (13) Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.[CLXXXV] |
| وَلَوْ فَتَحْنَا عَلَيْهِم بَابًا مِّنَ السَّمَاءِ فَظَلُّوا فِيهِ يَعْرُجُونَ (14) Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися |
| لَقَالُوا إِنَّمَا سُكِّرَتْ أَبْصَارُنَا بَلْ نَحْنُ قَوْمٌ مَّسْحُورُونَ (15) то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!» |
| وَلَقَدْ جَعَلْنَا فِي السَّمَاءِ بُرُوجًا وَزَيَّنَّاهَا لِلنَّاظِرِينَ (16) Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться |
| وَحَفِظْنَاهَا مِن كُلِّ شَيْطَانٍ رَّجِيمٍ (17) І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана |
| إِلَّا مَنِ اسْتَرَقَ السَّمْعَ فَأَتْبَعَهُ شِهَابٌ مُّبِينٌ (18) А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря |
| وَالْأَرْضَ مَدَدْنَاهَا وَأَلْقَيْنَا فِيهَا رَوَاسِيَ وَأَنبَتْنَا فِيهَا مِن كُلِّ شَيْءٍ مَّوْزُونٍ (19) І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ |
| وَجَعَلْنَا لَكُمْ فِيهَا مَعَايِشَ وَمَن لَّسْتُمْ لَهُ بِرَازِقِينَ (20) Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте |
| وَإِن مِّن شَيْءٍ إِلَّا عِندَنَا خَزَائِنُهُ وَمَا نُنَزِّلُهُ إِلَّا بِقَدَرٍ مَّعْلُومٍ (21) і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі |
| وَأَرْسَلْنَا الرِّيَاحَ لَوَاقِحَ فَأَنزَلْنَا مِنَ السَّمَاءِ مَاءً فَأَسْقَيْنَاكُمُوهُ وَمَا أَنتُمْ لَهُ بِخَازِنِينَ (22) Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти![CLXXXVI] |
| وَإِنَّا لَنَحْنُ نُحْيِي وَنُمِيتُ وَنَحْنُ الْوَارِثُونَ (23) Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями![CLXXXVII] |
| وَلَقَدْ عَلِمْنَا الْمُسْتَقْدِمِينَ مِنكُمْ وَلَقَدْ عَلِمْنَا الْمُسْتَأْخِرِينَ (24) Ми знаємо ваших попередників і наступників.[CLXXXVIII] |
| وَإِنَّ رَبَّكَ هُوَ يَحْشُرُهُمْ ۚ إِنَّهُ حَكِيمٌ عَلِيمٌ (25) Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий |
| وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن صَلْصَالٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ (26) Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі |
| وَالْجَانَّ خَلَقْنَاهُ مِن قَبْلُ مِن نَّارِ السَّمُومِ (27) А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.[CLXXXIX] |
| وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلَائِكَةِ إِنِّي خَالِقٌ بَشَرًا مِّن صَلْصَالٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ (28) Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі |
| فَإِذَا سَوَّيْتُهُ وَنَفَخْتُ فِيهِ مِن رُّوحِي فَقَعُوا لَهُ سَاجِدِينَ (29) І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!» |
| فَسَجَدَ الْمَلَائِكَةُ كُلُّهُمْ أَجْمَعُونَ (30) І вклонилися всі ангели |
| إِلَّا إِبْلِيسَ أَبَىٰ أَن يَكُونَ مَعَ السَّاجِدِينَ (31) крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися |
| قَالَ يَا إِبْلِيسُ مَا لَكَ أَلَّا تَكُونَ مَعَ السَّاجِدِينَ (32) Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?» |
| قَالَ لَمْ أَكُن لِّأَسْجُدَ لِبَشَرٍ خَلَقْتَهُ مِن صَلْصَالٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ (33) Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!» |
| قَالَ فَاخْرُجْ مِنْهَا فَإِنَّكَ رَجِيمٌ (34) Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![CXC] |
| وَإِنَّ عَلَيْكَ اللَّعْنَةَ إِلَىٰ يَوْمِ الدِّينِ (35) Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!» |
| قَالَ رَبِّ فَأَنظِرْنِي إِلَىٰ يَوْمِ يُبْعَثُونَ (36) Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!» |
| قَالَ فَإِنَّكَ مِنَ الْمُنظَرِينَ (37) Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку |
| إِلَىٰ يَوْمِ الْوَقْتِ الْمَعْلُومِ (38) до того Дня, час якого визначено!» |
| قَالَ رَبِّ بِمَا أَغْوَيْتَنِي لَأُزَيِّنَنَّ لَهُمْ فِي الْأَرْضِ وَلَأُغْوِيَنَّهُمْ أَجْمَعِينَ (39) Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх |
| إِلَّا عِبَادَكَ مِنْهُمُ الْمُخْلَصِينَ (40) окрім Твоїх рабів серед них, які обрані» |
| قَالَ هَٰذَا صِرَاطٌ عَلَيَّ مُسْتَقِيمٌ (41) Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене |
| إِنَّ عِبَادِي لَيْسَ لَكَ عَلَيْهِمْ سُلْطَانٌ إِلَّا مَنِ اتَّبَعَكَ مِنَ الْغَاوِينَ (42) Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою |
| وَإِنَّ جَهَنَّمَ لَمَوْعِدُهُمْ أَجْمَعِينَ (43) Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім |
| لَهَا سَبْعَةُ أَبْوَابٍ لِّكُلِّ بَابٍ مِّنْهُمْ جُزْءٌ مَّقْسُومٌ (44) Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину |
| إِنَّ الْمُتَّقِينَ فِي جَنَّاتٍ وَعُيُونٍ (45) Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!» |
| ادْخُلُوهَا بِسَلَامٍ آمِنِينَ (46) Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви |
| وَنَزَعْنَا مَا فِي صُدُورِهِم مِّنْ غِلٍّ إِخْوَانًا عَلَىٰ سُرُرٍ مُّتَقَابِلِينَ (47) Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного |
| لَا يَمَسُّهُمْ فِيهَا نَصَبٌ وَمَا هُم مِّنْهَا بِمُخْرَجِينَ (48) Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти |
| ۞ نَبِّئْ عِبَادِي أَنِّي أَنَا الْغَفُورُ الرَّحِيمُ (49) Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний |
| وَأَنَّ عَذَابِي هُوَ الْعَذَابُ الْأَلِيمُ (50) І що кара Моя — кара болісна |
| وَنَبِّئْهُمْ عَن ضَيْفِ إِبْرَاهِيمَ (51) І сповісти їх про гостей Ібрагіма |
| إِذْ دَخَلُوا عَلَيْهِ فَقَالُوا سَلَامًا قَالَ إِنَّا مِنكُمْ وَجِلُونَ (52) Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!» |
| قَالُوا لَا تَوْجَلْ إِنَّا نُبَشِّرُكَ بِغُلَامٍ عَلِيمٍ (53) Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!» |
| قَالَ أَبَشَّرْتُمُونِي عَلَىٰ أَن مَّسَّنِيَ الْكِبَرُ فَبِمَ تُبَشِّرُونَ (54) Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?» |
| قَالُوا بَشَّرْنَاكَ بِالْحَقِّ فَلَا تَكُن مِّنَ الْقَانِطِينَ (55) Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!» |
| قَالَ وَمَن يَقْنَطُ مِن رَّحْمَةِ رَبِّهِ إِلَّا الضَّالُّونَ (56) Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?» |
| قَالَ فَمَا خَطْبُكُمْ أَيُّهَا الْمُرْسَلُونَ (57) І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?» |
| قَالُوا إِنَّا أُرْسِلْنَا إِلَىٰ قَوْمٍ مُّجْرِمِينَ (58) Вони сказали: «Нас послали до людей грішних |
| إِلَّا آلَ لُوطٍ إِنَّا لَمُنَجُّوهُمْ أَجْمَعِينَ (59) окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх |
| إِلَّا امْرَأَتَهُ قَدَّرْنَا ۙ إِنَّهَا لَمِنَ الْغَابِرِينَ (60) окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться» |
| فَلَمَّا جَاءَ آلَ لُوطٍ الْمُرْسَلُونَ (61) І коли посланці прийшли до родини Люта |
| قَالَ إِنَّكُمْ قَوْمٌ مُّنكَرُونَ (62) він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!» |
| قَالُوا بَلْ جِئْنَاكَ بِمَا كَانُوا فِيهِ يَمْتَرُونَ (63) Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.[CXCI] |
| وَأَتَيْنَاكَ بِالْحَقِّ وَإِنَّا لَصَادِقُونَ (64) Ми принесли тобі істину й ми правдиві |
| فَأَسْرِ بِأَهْلِكَ بِقِطْعٍ مِّنَ اللَّيْلِ وَاتَّبِعْ أَدْبَارَهُمْ وَلَا يَلْتَفِتْ مِنكُمْ أَحَدٌ وَامْضُوا حَيْثُ تُؤْمَرُونَ (65) Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!» |
| وَقَضَيْنَا إِلَيْهِ ذَٰلِكَ الْأَمْرَ أَنَّ دَابِرَ هَٰؤُلَاءِ مَقْطُوعٌ مُّصْبِحِينَ (66) Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.[CXCII] |
| وَجَاءَ أَهْلُ الْمَدِينَةِ يَسْتَبْشِرُونَ (67) І збіглися жителі міста, радіючи |
| قَالَ إِنَّ هَٰؤُلَاءِ ضَيْفِي فَلَا تَفْضَحُونِ (68) [Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене |
| وَاتَّقُوا اللَّهَ وَلَا تُخْزُونِ (69) бійтесь Аллага й не принижуйте мене!» |
| قَالُوا أَوَلَمْ نَنْهَكَ عَنِ الْعَالَمِينَ (70) Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»[CXCIII] |
| قَالَ هَٰؤُلَاءِ بَنَاتِي إِن كُنتُمْ فَاعِلِينَ (71) Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!» |
| لَعَمْرُكَ إِنَّهُمْ لَفِي سَكْرَتِهِمْ يَعْمَهُونَ (72) Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні |
| فَأَخَذَتْهُمُ الصَّيْحَةُ مُشْرِقِينَ (73) а на сході сонця уразив їх крик |
| فَجَعَلْنَا عَالِيَهَا سَافِلَهَا وَأَمْطَرْنَا عَلَيْهِمْ حِجَارَةً مِّن سِجِّيلٍ (74) Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини |
| إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَاتٍ لِّلْمُتَوَسِّمِينَ (75) Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити |
| وَإِنَّهَا لَبِسَبِيلٍ مُّقِيمٍ (76) Було воно на помітній дорозі |
| إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَةً لِّلْمُؤْمِنِينَ (77) Воістину, в цьому знамення для віруючих |
| وَإِن كَانَ أَصْحَابُ الْأَيْكَةِ لَظَالِمِينَ (78) Жителі аль-Айкі були нечестивцями |
| فَانتَقَمْنَا مِنْهُمْ وَإِنَّهُمَا لَبِإِمَامٍ مُّبِينٍ (79) тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху |
| وَلَقَدْ كَذَّبَ أَصْحَابُ الْحِجْرِ الْمُرْسَلِينَ (80) Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.[CXCIV] |
| وَآتَيْنَاهُمْ آيَاتِنَا فَكَانُوا عَنْهَا مُعْرِضِينَ (81) Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись |
| وَكَانُوا يَنْحِتُونَ مِنَ الْجِبَالِ بُيُوتًا آمِنِينَ (82) У горах вони висікали собі безпечні житла |
| فَأَخَذَتْهُمُ الصَّيْحَةُ مُصْبِحِينَ (83) але зранку вразив їх крик |
| فَمَا أَغْنَىٰ عَنْهُم مَّا كَانُوا يَكْسِبُونَ (84) Не допомогло їм те, що вони собі накопичували |
| وَمَا خَلَقْنَا السَّمَاوَاتِ وَالْأَرْضَ وَمَا بَيْنَهُمَا إِلَّا بِالْحَقِّ ۗ وَإِنَّ السَّاعَةَ لَآتِيَةٌ ۖ فَاصْفَحِ الصَّفْحَ الْجَمِيلَ (85) Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення |
| إِنَّ رَبَّكَ هُوَ الْخَلَّاقُ الْعَلِيمُ (86) Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий |
| وَلَقَدْ آتَيْنَاكَ سَبْعًا مِّنَ الْمَثَانِي وَالْقُرْآنَ الْعَظِيمَ (87) Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран![CXCV] |
| لَا تَمُدَّنَّ عَيْنَيْكَ إِلَىٰ مَا مَتَّعْنَا بِهِ أَزْوَاجًا مِّنْهُمْ وَلَا تَحْزَنْ عَلَيْهِمْ وَاخْفِضْ جَنَاحَكَ لِلْمُؤْمِنِينَ (88) Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.[CXCVI] |
| وَقُلْ إِنِّي أَنَا النَّذِيرُ الْمُبِينُ (89) Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!» |
| كَمَا أَنزَلْنَا عَلَى الْمُقْتَسِمِينَ (90) Ми зіслали подібне на тих |
| الَّذِينَ جَعَلُوا الْقُرْآنَ عِضِينَ (91) хто поділив Коран на частини.[CXCVII] |
| فَوَرَبِّكَ لَنَسْأَلَنَّهُمْ أَجْمَعِينَ (92) Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх |
| عَمَّا كَانُوا يَعْمَلُونَ (93) про те, що вони робили |
| فَاصْدَعْ بِمَا تُؤْمَرُ وَأَعْرِضْ عَنِ الْمُشْرِكِينَ (94) Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників |
| إِنَّا كَفَيْنَاكَ الْمُسْتَهْزِئِينَ (95) Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують |
| الَّذِينَ يَجْعَلُونَ مَعَ اللَّهِ إِلَٰهًا آخَرَ ۚ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ (96) які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони |
| وَلَقَدْ نَعْلَمُ أَنَّكَ يَضِيقُ صَدْرُكَ بِمَا يَقُولُونَ (97) Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони |
| فَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ وَكُن مِّنَ السَّاجِدِينَ (98) Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць |
| وَاعْبُدْ رَبَّكَ حَتَّىٰ يَأْتِيَكَ الْيَقِينُ (99) Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [CXCVIII] |